?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Перевод Василя Стуса

Ти снишся мені — і сміється дорога,
і сон, ніби сонях, пішов у танок.
Та як тебе стримати, серця облого,
як м'ятою пахне мені моріжок

тих пам'ятей давніх, що тужать сосново
і в липовім цвіті, мов бджоли, гудуть?
Святошинський присмерк тріпоче святково
і костуром спогад напростує путь.

Ти шара, світанна моя лебедине,
крилом запалила свічадо ставка
і зграбно, грайливо і радісно рине
у безчас, у безвість долоня тонка.

Рожеві пучки твої чую спросоння,
вони сновигають на лицях моїх.
Нічного проміння високе осоння
лоскоче мене, мов муаровий сміх.

Ти снишся мені — і збігаються кола
і віддаль, неначе в термометрі ртуть,
ховається в шпару — і ось воно, поле,
і ось вони — зустрічі — з мертвих встають.

І вже ні знаку не пізнати на щасті,
і рутою-м'ятою стелиться шлях.
Дай Боже — прокинуть більше не вдасться
заради розкошей по чорних ночах.

© Василь Стус

Ты снишься мне смехом дороги и сада,
подсолнухом сон натанцуется впрок.
Но как же сдержать тебя, сердца осада,
так мятою пахнет твоею лужок

тех памятей хвойных, где время и лепет,
гудение лип не дают мне уснуть?
В Святошинских сумерках - праздничный трепет
и память-костыль отправляется в путь.

Ты серая лебедь, восхода полымя,
крылом обжигаешь зеркальность пруда
так ловко, игриво и радостно ринет
в своё безвременье, безвестность рука.

И розовость пальцев ласкает спросонья,
она разбегается в россыпях век,
И пламени ночи безмерное солнце
щекочет меня, как муаровый смех.

Ты снишься мне кругом, начертанной волей
и даль, как термометра беглая ртуть,
укрылася в щели, и вот оно, поле,
и вот они – встречи – из мёртвых встают.

И нет ни примет, ни отметин на счастье,
и рута и мята, дорога и прах.
Меня разбудить никому не удастся,
во имя жемчужин в безмерных ночах.

© Юрий Жуковский, перевод на русский

Latest Month

March 2018
S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Tags

Powered by LiveJournal.com
Designed by Gilbert Rizo