?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Добридень наш — гіркаво-запахущий,
осотом і щирицею пропаx.
Куріє порох. Недалечко — шлях.
Зобіч од нього — сизі райські кущі.

Подертий бриль на голові. В руках —
тупа сапа: цупкий будяк колючий!
Вузенька постать на п’яти рядках
тобі за редьку гірше надокучить.

А потім глухо загуде гудок
парокотельні — й світ тобі розвидніє,
як озоветься наш городній бог
своїм ласкавим і гірким “добриднем”.

Він із спецівки вийме хліба шмат —
і рідний степ ріднішає стократ.

VII.1966

Василь Стус

Наш добрый день – прогорклый и пахучий,
осотом пахнет, амарантом, богом.
Дымится пыль. А рядышком – дорога,
И сбоку – призрак сизых райских кущей...


Продолжение - в блоге "Нового мира":

http://novymirjournal.ru/index.php/blogs/entry/dobriden-nash-girkavo-zapakhushchij


Latest Month

February 2018
S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728   

Tags

Powered by LiveJournal.com
Designed by Gilbert Rizo